недужий
Два недужі сіли, тай хліб з'їли.
Іронічно про хорих, що більше їдять, за здорових.
До роботи недужа, а до танцю, як ружа.
До роботи лінива та удає хорої, а до гуляння дуже охоча.
Джерело:
Приповідки або українсько-народня філософія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недужий — неду́жий прикметник Орфографічний словник української мови
- недужий — Хворий, нездужалий, нездоровий, р. болящий, недугий, недужний; Р. слабкий, безсилий. Словник синонімів Караванського
- недужий — див. слабий; хворий Словник синонімів Вусика
- недужий — [неидужией] м. (на) -жому /-ж'ім, мн. -ж'і Орфоепічний словник української мови
- недужий — -а, -е. 1》 Який хворіє; хворий. || у знач. ім. недужий, -жого, ч.; недужа, -жої, ж. Хвора людина. 2》 рідко. Який не має великої фізичної сили; слабкий, безсилий. || Слабкий щодо сили вияву (про голос). Великий тлумачний словник сучасної мови
- недужий — НЕДУ́ЖИЙ, а, е. 1. Який хворіє; хворий, слабий. Маруся сама була в хаті, сиділа на лаві, хитаючи в обіймах недужу свою дитинку (Марко Вовчок); * У порівн. Я все ще лежав, ніби недужий (І. Франко); // у знач. ім. неду́жий, жого, ч.; неду́жа, жої... Словник української мови у 20 томах
- недужий — неду́жий хворий (ст): Приїздять сюди люди, недужі на тілі та здорові на душі, а виїздять і на душі недужі... (Ярославська) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- недужий — СЛАБКИ́Й (який має невелику фізичну силу), СЛАБИ́Й, СЛАБОСИ́ЛИЙ, СЛАБОСИ́ЛЬНИЙ рідше, НЕСИ́ЛЬНИЙ, МАЛОСИ́ЛИЙ, МАЛОСИ́ЛЬНИЙ рідше, БЕЗСИ́ЛИЙ, БЕЗСИ́ЛЬНИЙ рідше, КВО́ЛИЙ, НЕ́МІЧНИЙ, НЕДОЛУ́ГИЙ, НЕДУ́ЖИЙ, НЕМІЦНИ́Й, ХИ́РНИЙ, ХИ́РИЙ, ХИРЛЯ́ВИЙ, ХИРЕ́ННИЙ... Словник синонімів української мови
- недужий — Неду́жий, -жа, -же Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- недужий — НЕДУ́ЖИЙ, а, е. 1. Який хворіє; хворий. Маруся сама була в хаті, сиділа на лаві, хитаючи в обіймах недужу свою дитинку (Вовчок, І, 1955, 241); *У порівн. Я все ще лежав, ніби недужий (Фр., IV, 1950, 17); // у знач. ім. неду́жий, жого, ч.; неду́жа, жої... Словник української мови в 11 томах
- недужий — Неду́жий, -а, -е 1) Больной. Всі в кого, були недужі на всякі недуги, приводили до його. Єв. Л. IV. 40. Пійшов ізнов до недужої. Кв. І. 95. 2) Безсильный. Словник української мови Грінченка