1. Словник української мови у 20 томах

недоказовий

НЕДОКАЗО́ВИЙ, а, е.

1. Який не містить, не має доказів; непереконливий.

2. Якого важко або неможливо довести, обґрунтувати; недоведений.

Факт корупції, що забезпечує незаконний дохід або придбання активів, може бути недоказовим (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недоказовий — недоказо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. недоказовий — -а, -е. 1》 Який не містить доказів; непереконливий. 2》 Якого важко або неможливо довести, обґрунтувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недоказовий — БЕЗПІДСТА́ВНИЙ (позбавлений підстав, які роблять безсумнівним, безперечним що-небудь), БЕЗГРУНТО́ВНИЙ рідше; НЕВМОТИВО́ВАНИЙ, НЕМОТИВО́ВАНИЙ, НЕОБГРУНТО́ВАНИЙ, НЕСЛУ́ШНИЙ (позбавлений достатньої кількості фактів, доказів); ДОВІ́ЛЬНИЙ (який закономірно... Словник синонімів української мови
  4. недоказовий — НЕДОКАЗО́ВИЙ, а, е. 1. Який не містить доказів; непереконливий. 2. Який важко або неможливо довести, обгрунтувати. Словник української мови в 11 томах