недоказовий
НЕДОКАЗО́ВИЙ, а, е.
1. Який не містить доказів; непереконливий.
2. Який важко або неможливо довести, обгрунтувати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недоказовий — недоказо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- недоказовий — -а, -е. 1》 Який не містить доказів; непереконливий. 2》 Якого важко або неможливо довести, обґрунтувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- недоказовий — НЕДОКАЗО́ВИЙ, а, е. 1. Який не містить, не має доказів; непереконливий. 2. Якого важко або неможливо довести, обґрунтувати; недоведений. Факт корупції, що забезпечує незаконний дохід або придбання активів, може бути недоказовим (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- недоказовий — БЕЗПІДСТА́ВНИЙ (позбавлений підстав, які роблять безсумнівним, безперечним що-небудь), БЕЗГРУНТО́ВНИЙ рідше; НЕВМОТИВО́ВАНИЙ, НЕМОТИВО́ВАНИЙ, НЕОБГРУНТО́ВАНИЙ, НЕСЛУ́ШНИЙ (позбавлений достатньої кількості фактів, доказів); ДОВІ́ЛЬНИЙ (який закономірно... Словник синонімів української мови