1. Словник української мови у 20 томах

недоладно

НЕДОЛА́ДНО.

Присл. до недола́дний.

Далеко позаду лишився Лісовський, недоладно гуцикаючи на масивному “сируватому” коні (М. Стельмах);

Великий, у недоладно зшитім костюмі, він скидався на ведмедя (Ю. Мушкетик);

[Андромаха:] Та як же й вірити, коли ти завжди не в пору й недоладно пророкуєш? (Леся Українка);

// у знач. присудк. сл. Негарно, недоречно, необдумано.

– Пробачте.., – схаменувся Бжеський, схиляючи голову. – Але, зрозумійте, як воно недоладно (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недоладно — недола́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. недоладно — див. недоречно; погано Словник синонімів Вусика
  3. недоладно — Присл. до недоладний. || у знач. присудк. сл. Негарно, недоречно, необдумано. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. недоладно — НЕВЛА́Д (перев. зі сл. говорити, відповідати і т. ін. — у невдалий, недоречний момент), НЕВПОПА́Д, НЕДОРЕ́ЧНО, НЕ ДО РЕ́ЧІ, НЕ ДО ДІ́ЛА, НЕДОЛА́ДНО, НЕ ДО ЛА́ДУ́, НЕВГАРА́ЗД розм. Сестра відповідала їй з неохотою й іноді невлад (А. Словник синонімів української мови
  5. недоладно — Недола́дно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. недоладно — НЕДОЛА́ДНО. Присл. до недола́дний. Далеко позаду лишився Лісовський, недоладно гуцикаючи на масивному "сируватому" коні (Стельмах, І, 1962, 45); Великий, у недоладно зшитім костюмі, він скидався на ведмедя (Мушк. Словник української мови в 11 томах