1. Словник української мови в 11 томах

недоладно

НЕДОЛА́ДНО. Присл. до недола́дний.

Далеко позаду лишився Лісовський, недоладно гуцикаючи на масивному "сируватому" коні (Стельмах, І, 1962, 45);

Великий, у недоладно зшитім костюмі, він скидався на ведмедя (Мушк., Чорний хліб, 1960, 166);

[Андромаха:] Та як же й вірити, коли ти завжди не в пору й недоладно пророкуєш? (Л. Укр., II, 1951, 260);

// у знач. присудк. сл. Негарно, недоречно, необдумано.

— Пробачте.., — схаменувся Бжеський, схиляючи голову. — Але, зрозумійте, як воно недоладно (Тулуб, Людолови, І, 1957, 25).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недоладно — недола́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. недоладно — див. недоречно; погано Словник синонімів Вусика
  3. недоладно — Присл. до недоладний. || у знач. присудк. сл. Негарно, недоречно, необдумано. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. недоладно — НЕДОЛА́ДНО. Присл. до недола́дний. Далеко позаду лишився Лісовський, недоладно гуцикаючи на масивному “сируватому” коні (М. Стельмах); Великий, у недоладно зшитім костюмі, він скидався на ведмедя (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. недоладно — НЕВЛА́Д (перев. зі сл. говорити, відповідати і т. ін. — у невдалий, недоречний момент), НЕВПОПА́Д, НЕДОРЕ́ЧНО, НЕ ДО РЕ́ЧІ, НЕ ДО ДІ́ЛА, НЕДОЛА́ДНО, НЕ ДО ЛА́ДУ́, НЕВГАРА́ЗД розм. Сестра відповідала їй з неохотою й іноді невлад (А. Словник синонімів української мови
  6. недоладно — Недола́дно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)