1. Словник української мови у 20 томах

недомисел

НЕДО́МИСЕЛ, НЕДО́МИСЛ, слу, ч.

Недостатнє обдумування, розуміння чого-небудь.

Коли це було, щоб Григор Лобода так безнадійно відступав від супротивника? Тут безперечно сталася якась помилка, якийсь фатальний недомисл у діях (Іван Ле);

// Неспроможність глибоко, ґрунтовно мислити.

Повинен же суд розібратись, як було діло, й зрозуміти, що ніякий Васьок не контрреволюційний агітатор, а якщо й сказав щось не так у перукарні, то тільки через недомисел і тому, що за всяким клопотом та роботою не читав газет (Б. Антоненко-Давидович).

○ (1) З недо́мислу, у знач. присл. – недостатньо обдумавши що-небудь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недомисел — недо́мисел іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. недомисел — недомисл, -слу, ч. Недостатнє обдумування, розуміння чого-небудь. || Неспроможність глибоко, ґрунтовно мислити. З недомислу — недостатньо обдумавши що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недомисел — Нерозум, див. дурак, безтолковий, недоумок, кретин, скудоумний, слабоумний Словник чужослів Павло Штепа
  4. недомисел — НЕДО́МИСЕЛ, НЕДО́МИСЛ, слу, ч. Недостатнє обдумування, розуміння чого-небудь. Коли це було, щоб Григор Лобода так безнадійно відступав від супротивника?... Словник української мови в 11 томах
  5. недомисел — Недомисел, -слу м. Недомысліе, непониманіе. З історією треба за все рахуватись .... Мусимо з нею рахуватись і за наші недомисли. К. Краш. 8. Позад нас — тьма завзятого недомислу; перед нами — світ миролюбивої науки. К. Краш. 33. Словник української мови Грінченка