недомисел
НЕДО́МИСЕЛ, НЕДО́МИСЛ, слу, ч. Недостатнє обдумування, розуміння чого-небудь.
Коли це було, щоб Григор Лобода так безнадійно відступав від супротивника? Тут безперечно сталася якась помилка, якийсь фатальний недомисл у діях (Ле, Наливайко, 1957, 392);
// Неспроможність глибоко, грунтовно мислити.
Бувають і простачки, які через недомисел або через сліпу звичку захищають погляди, що панують у певному буржуазному середовищі (Ленін, 23, 1972, 59).
З недо́мислу — недостатньо обдумавши що-небудь.
Хто з корисливих класових інтересів, хто з недомислу схильний був ухопитися за опудало булигінської і потім за опудало віттевської Думи (Ленін, 16, 1971, 17).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недомисел — недо́мисел іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- недомисел — недомисл, -слу, ч. Недостатнє обдумування, розуміння чого-небудь. || Неспроможність глибоко, ґрунтовно мислити. З недомислу — недостатньо обдумавши що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- недомисел — Нерозум, див. дурак, безтолковий, недоумок, кретин, скудоумний, слабоумний Словник чужослів Павло Штепа
- недомисел — НЕДО́МИСЕЛ, НЕДО́МИСЛ, слу, ч. Недостатнє обдумування, розуміння чого-небудь. Коли це було, щоб Григор Лобода так безнадійно відступав від супротивника?... Словник української мови у 20 томах
- недомисел — Недомисел, -слу м. Недомысліе, непониманіе. З історією треба за все рахуватись .... Мусимо з нею рахуватись і за наші недомисли. К. Краш. 8. Позад нас — тьма завзятого недомислу; перед нами — світ миролюбивої науки. К. Краш. 33. Словник української мови Грінченка