недомовка
НЕДОМО́ВКА, и, ж.
Щось висловлене не до кінця або з натяком на те, що замовчується.
[Олімпіада Іванівна:] Що він тобі пише? [Любов:] А, як завжди, якісь недомовки (Леся Українка);
Він бачив, що в цю хвилину стриманість, завжди властива їй, бореться з іншою рисою характеру – прямотою.., яка не терпить половинчатості й недомовок (С. Журахович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недомовка — недомо́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- недомовка — -и, ж. Щось висловлене не до кінця або з натяком на те, що замовчується. Великий тлумачний словник сучасної мови
- недомовка — НА́ТЯК (слово або вислів, що не повністю щось розкриває, залишаючи можливість для здогадок слухача або читача); ПІДТЕ́КСТ (внутрішній, навмисно прихований зміст слова або вислову); АЛЕГО́РІЯ книжн., ІНАКОМО́ВЛЕННЯ книжн. Словник синонімів української мови
- недомовка — НЕДОМО́ВКА, и, ж. Щось висловлене не до кінця або з натяком на те, що замовчується. [Олімпіада Іванівна:] Що він тобі пише? [Любов:] А, як завжди, якісь недомовки (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах