1. Словник української мови в 11 томах

недомовка

НЕДОМО́ВКА, и, ж. Щось висловлене не до кінця або з натяком на те, що замовчується.

[Олімпіада Іванівна:] Що він тобі пише? [Любов:] А, як завжди, якісь недомовки (Л. Укр., II, 1951, 77);

Він бачив, що в цю хвилину стриманість, завжди властива їй, бореться з іншою рисою характеру — прямотою.., яка не терпить половинчатості й недомовок (Жур., Опов., 1956, 45).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недомовка — недомо́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. недомовка — -и, ж. Щось висловлене не до кінця або з натяком на те, що замовчується. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недомовка — НЕДОМО́ВКА, и, ж. Щось висловлене не до кінця або з натяком на те, що замовчується. [Олімпіада Іванівна:] Що він тобі пише? [Любов:] А, як завжди, якісь недомовки (Леся Українка); Він бачив, що в цю хвилину стриманість, завжди властива їй... Словник української мови у 20 томах
  4. недомовка — НА́ТЯК (слово або вислів, що не повністю щось розкриває, залишаючи можливість для здогадок слухача або читача); ПІДТЕ́КСТ (внутрішній, навмисно прихований зміст слова або вислову); АЛЕГО́РІЯ книжн., ІНАКОМО́ВЛЕННЯ книжн. Словник синонімів української мови