1. Словник української мови у 20 томах

недоносок

НЕДО́НОСОК див. недо́носки.

НЕДОНО́СОК, ска, ч.

1. Дитина, що передчасно народилася; недоношена дитина.

Викидала, викидала [дружина] недоносків і тільки одного сина виходила, та й той у журавлину породу пішов – худющий та блідий (М. Стельмах).

2. перен., зневажл. Про нікчемну, негідну, нерозумну і т. ін. людину.

– Польський пан і німецький прислужник, – мовив Яць [про Голуховського]. – Польський недородок, а німецький недоносок, – додав Чапля (І. Франко);

Начальник штабу в розпачі схопився руками за голову, зіскочив зі стільця і вигукнув: – Батьку, оцей недоносок гряззю кидає на героя (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недоносок — недо́носок іменник чоловічого роду про одяг і взуття недоно́сок іменник чоловічого роду, істота про дитину Орфографічний словник української мови
  2. недоносок — див. дитина Словник синонімів Вусика
  3. недоносок — I нед`оносокдив. недоноски. II недон`осок-ска, ч. 1》 Дитина, що передчасно народилася; недоношена дитина. 2》 перен., зневажл. Про нікчемну, негідну, нерозумну і т. ін. людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. недоносок — ЛАХМІ́ТТЯ (старий, подертий одяг), РУ́Б'Я, ДРА́НТЯ, ЛА́ТИ мн., РА́М'Я, РА́МТЯ рідше, РИ́ЗЗЯ рідше, ЛА́ХИ мн., розм., ЛА́ХМАНИ́ мн., розм., ЛАХМА́ННЯ розм., ЛАХМАНИ́НА розм., ДРА́НКА розм., РЯДЮ́ГА розм., ХЛАМІ́ТТЯ розм., ШМА́ТТЯ розм., ГАНЧІ́РКА зневажл. Словник синонімів української мови
  5. недоносок — НЕДО́НОСОК див. недо́носки. НЕДОНО́СОК, ска, ч. 1. Дитина, що передчасно народилася; недоношена дитина. Викидала, викидала [дружина] недоносків і тільки одного сина виходила, та й той у журавлину породу пішов — худющий та блідий (Стельмах, II, 1962, 93). Словник української мови в 11 томах
  6. недоносок — Недоносок, -ска м. Рожденный ранѣе 9 мѣсяцевъ, недоносокъ. Словник української мови Грінченка