недоречність
НЕДОРЕ́ЧНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до недоре́чний.
Він зразу збагнув недоречність свого запитання і зніяковів (Ю. Смолич);
// Те, що не відповідає певним вимогам, не пасує до чого-небудь і т. ін.
Він слушно відмітив різні недоречності в декорації, режисерській роботі і костюмах (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недоречність — недоре́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- недоречність — -ності, ж. Абстр. ім. до недоречний. || Те, що не відповідає певним вимогам, не пасує до чого-небудь і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- недоречність — Недоре́чність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- недоречність — НЕДОРЕ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до недоре́чний. Він зразу збагнув недоречність свого запитання і зніяковів (Смолич, VI, 1959, 77); // Те, що не відповідає певним вимогам, не пасує до чого-небудь і т. ін. Словник української мови в 11 томах