1. Словник української мови у 20 томах

недотепа

НЕДОТЕ́ПА, и, ч. і ж., розм.

1. Людина, яка не вміє зробити, виконати, здійснити і т. ін. що-небудь з належним умінням, як слід; невміла людина.

– Що ти таки, старий, думаєш з ним [сином], що він до зросту дійшов, а така недотепа – нічого робити не вміє? (з казки);

Виросте ж людям на сором отака недотепа, що й тарілки помити як слід незугарна (Ю. Збанацький);

// Уживається як лайливе слово.

– Хотіла учительку вдарить, а стьобнула себе по очах, недотепа (В. Кучер).

2. Розумово обмежена, тупа людина; дурень.

Покійний батько казав, що заколоти влаштовують невдахи і недотепи, а для розумного чоловіка будь-яка влада від бога! (М. Циба).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недотепа — (той, що йому важко думати) тупиця, тупак, в знач. ім. тугоголовий, твердолобий. Словник синонімів Полюги
  2. недотепа — недоте́па іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  3. недотепа — Нездара, нетяма, розтелепа, нерозторопа, д. шелепа, невтьопа; Р. ТЕЛЕПЕНЬ. Словник синонімів Караванського
  4. недотепа — див. дурний; невмілий Словник синонімів Вусика
  5. недотепа — -и, ч. і ж., розм. 1》 Людина, яка не вміє зробити, виконати, здійснити і т. ін. що-небудь з належним умінням, як слід; невміла людина. || Уживається як лайливе слово. 2》 Розумово обмежена, тупа людина; дурень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. недотепа — ДУ́РЕНЬ (розумово обмежений чоловік; лайливе слово), ДУРНИ́Й, ТУПИ́ЦЯ розм., ТУПА́К розм., НЕДОТЕ́ПА розм., НЕТЯ́МА розм., НЕДО́У́МОК розм., НЕДО́У́М розм. рідше, ДУРИ́ЛО розм., ДУ́РНИК розм., ДУРНИ́ЛО розм., ТУМА́Н розм., КЕП розм., ТОВКА́Ч розм. Словник синонімів української мови
  7. недотепа — НЕДОТЕ́ПА, и, ч. і ж., розм. 1. Людина, яка не вміє зробити, виконати, здійснити і т. ін. що-небудь з належним умінням, як слід; невміла людина. — Що ти таки, старий, думаєш з ним [сином], що він до зросту дійшов, а така недотепа — нічого робити не вміє?... Словник української мови в 11 томах
  8. недотепа — Недоте́па, -пи об. Неспособный, неумѣлый человѣкъ. Така недотепа, нічого робить не вміє. Рудч. Ск. II. 107. Словник української мови Грінченка