недотепний
НЕДОТЕ́ПНИЙ, а, е.
1. до чого, без дод., з інфін. Нездатний зробити, виконати, здійснити і т. ін. що-небудь з належним умінням, як слід; невмілий.
– Що нам з тобою, сину, робить, що ти ні до чого недотепний? (з казки);
Осел був чесний неборак... Одна біда – що недотепний вдався (Л. Глібов);
// Уживається як лайливе слово.
Тьху, недотепний дідуган! Не знать чого перелякався, Сховався здуру у бур'ян І тільки сорому набрався! (Л. Глібов).
2. Зробл., сказаний і т. ін. без належного вміння; невдалий.
Недотепна імітація;
// Позбавлений розумного змісту.
Здебільшого йому траплялися недотепні, а часом і гидкі книжки (Б. Грінченко);
// Позбавлений дотепності, влучності, витонченості думки.
Мені аж сором, що Ви так гаряче приймаєте до серця мої недотепні листи, вони таки не варті того (Леся Українка);
– Хм, хм – хмикає той, замість відповіді на .. недотепний комплімент (Олесь Досвітній);
Катерина може лише .. відповідати сміхом на недоречні, навіть недотепні жарти (О. Копиленко).
3. Розумово обмежений; тупий, дурний.
Як часом каже [Миша] про кого, що недотепний, дурнуватий, то каже, що “він математики ні в зуб не знає” (Леся Українка);
// Який виражає розумову обмеженість, тупість.
Танюшкін зробив таке недотепне лице, що начальник охранки мимоволі розреготався (Ф. Бурлака).
Значення в інших словниках
- недотепний — недоте́пний прикметник Орфографічний словник української мови
- недотепний — (у праці) невмілий, невдатний, нездібний; (вираз) невдалий, (жарт) недоречний, недолугий, (погляд) дурнуватий, тупий, дурний, недоумкуватий. Словник синонімів Караванського
- недотепний — див. невмілий Словник синонімів Вусика
- недотепний — -а, -е. 1》 до чого, без додатка, з інфін. Нездатний зробити, виконати, здійснити і т. ін. що-небудь з належним умінням, як слід; невмілий. || Уживається як лайливе слово. 2》 Зробл., сказаний і т. ін. без належного вміння; невдалий. Недотепна імітація. Великий тлумачний словник сучасної мови
- недотепний — ДУРНИ́Й (розумово обмежений), НЕРОЗУ́МНИЙ, ВІДСТА́ЛИЙ, НЕДОТЕ́ПНИЙ, ТУПИ́Й, ТУПОУ́МНИЙ, ДУРНОГОЛО́ВИЙ розм., ПУСТОГОЛО́ВИЙ розм., ТВЕРДОГОЛО́ВИЙ розм., ТУПОГОЛО́ВИЙ розм., ДУБОГОЛО́ВИЙ розм., БЕЗГОЛО́ВИЙ розм., БЕЗМО́ЗКИЙ розм., ДУРНОЛО́БИЙ розм. Словник синонімів української мови
- недотепний — НЕДОТЕ́ПНИЙ, а, е. 1. до чого, без додатка, з інфін. Нездатний зробити, виконати, здійснити і т. ін. що-небудь з належним умінням, як слід; невмілий. — Що нам з тобою, сину, робить, що ти ні до чого недотепний? (Укр.. казки, легенди.. Словник української мови в 11 томах
- недотепний — Недотепний, -а, -е Неспособный, неумѣлый. Е, бісів сину, і того недотепний. Рудч. Ск. II. 7. Словник української мови Грінченка