1. Великий тлумачний словник сучасної мови

недотепний

недоте́пний

-а, -е.

1》 до чого, без додатка, з інфін. Нездатний зробити, виконати, здійснити і т. ін. що-небудь з належним умінням, як слід; невмілий.

|| Уживається як лайливе слово.

2》 Зробл., сказаний і т. ін. без належного вміння; невдалий. Недотепна імітація.

|| Позбавлений розумного змісту.

|| Позбавлений дотепності, влучності, витонченості думки.

3》 Розумово обмежений; тупий, дурний.

|| Який виражає розумову обмеженість, тупість.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недотепний — недоте́пний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. недотепний — (у праці) невмілий, невдатний, нездібний; (вираз) невдалий, (жарт) недоречний, недолугий, (погляд) дурнуватий, тупий, дурний, недоумкуватий. Словник синонімів Караванського
  3. недотепний — див. невмілий Словник синонімів Вусика
  4. недотепний — НЕДОТЕ́ПНИЙ, а, е. 1. до чого, без дод., з інфін. Нездатний зробити, виконати, здійснити і т. ін. що-небудь з належним умінням, як слід; невмілий. – Що нам з тобою, сину, робить, що ти ні до чого недотепний? (з казки); Осел був чесний неборак... Словник української мови у 20 томах
  5. недотепний — ДУРНИ́Й (розумово обмежений), НЕРОЗУ́МНИЙ, ВІДСТА́ЛИЙ, НЕДОТЕ́ПНИЙ, ТУПИ́Й, ТУПОУ́МНИЙ, ДУРНОГОЛО́ВИЙ розм., ПУСТОГОЛО́ВИЙ розм., ТВЕРДОГОЛО́ВИЙ розм., ТУПОГОЛО́ВИЙ розм., ДУБОГОЛО́ВИЙ розм., БЕЗГОЛО́ВИЙ розм., БЕЗМО́ЗКИЙ розм., ДУРНОЛО́БИЙ розм. Словник синонімів української мови
  6. недотепний — НЕДОТЕ́ПНИЙ, а, е. 1. до чого, без додатка, з інфін. Нездатний зробити, виконати, здійснити і т. ін. що-небудь з належним умінням, як слід; невмілий. — Що нам з тобою, сину, робить, що ти ні до чого недотепний? (Укр.. казки, легенди.. Словник української мови в 11 томах
  7. недотепний — Недотепний, -а, -е Неспособный, неумѣлый. Е, бісів сину, і того недотепний. Рудч. Ск. II. 7. Словник української мови Грінченка