недотепний

Значення в інших словниках

1. недотепний — недоте́пний прикметник Орфографічний словник української мови
2. недотепний — (у праці) невмілий, невдатний, нездібний; (вираз) невдалий, (жарт) недоречний, недолугий, (погляд) дурнуватий, тупий, дурний, недоумкуватий. Словник синонімів Караванського
3. недотепний — -а, -е. 1》 до чого, без додатка, з інфін. Нездатний зробити, виконати, здійснити і т. ін. що-небудь з належним умінням, як слід; невмілий. || Уживається як лайливе слово. 2》 Зробл., сказаний і т. ін. без належного вміння; невдалий. Недотепна імітація. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. недотепний — НЕДОТЕ́ПНИЙ, а, е. 1. до чого, без дод., з інфін. Нездатний зробити, виконати, здійснити і т. ін. що-небудь з належним умінням, як слід; невмілий. – Що нам з тобою, сину, робить, що ти ні до чого недотепний? (з казки); Осел був чесний неборак... Словник української мови у 20 томах
5. недотепний — ДУРНИ́Й (розумово обмежений), НЕРОЗУ́МНИЙ, ВІДСТА́ЛИЙ, НЕДОТЕ́ПНИЙ, ТУПИ́Й, ТУПОУ́МНИЙ, ДУРНОГОЛО́ВИЙ розм., ПУСТОГОЛО́ВИЙ розм., ТВЕРДОГОЛО́ВИЙ розм., ТУПОГОЛО́ВИЙ розм., ДУБОГОЛО́ВИЙ розм., БЕЗГОЛО́ВИЙ розм., БЕЗМО́ЗКИЙ розм., ДУРНОЛО́БИЙ розм. Словник синонімів української мови
6. недотепний — НЕДОТЕ́ПНИЙ, а, е. 1. до чого, без додатка, з інфін. Нездатний зробити, виконати, здійснити і т. ін. що-небудь з належним умінням, як слід; невмілий. — Що нам з тобою, сину, робить, що ти ні до чого недотепний? (Укр.. казки, легенди.. Словник української мови в 11 томах
7. недотепний — Недотепний, -а, -е Неспособный, неумѣлый. Е, бісів сину, і того недотепний. Рудч. Ск. II. 7. Словник української мови Грінченка