1. Словник української мови у 20 томах

недохід

НЕДОХІ́Д, хо́ду, ч.

1. Відсутність планованого доходу.

Недохід коштів.

2. Кількість, якої бракує у планованому доході.

Недохід бюджету становить 20 млн гривень.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недохід — недохі́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. недохід — Недохід, -хо́ду м. = дохід 2. Пішли салдати колядувать.... (Поколядувавши) узяв недохід та й пішов. Мнж. 109. Словник української мови Грінченка