недохід

Недохід, -хо́ду

м. = дохід 2. Пішли салдати колядувать.... (Поколядувавши) узяв недохід та й пішов. Мнж. 109.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недохід — недохі́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. недохід — НЕДОХІ́Д, хо́ду, ч. 1. Відсутність планованого доходу. Недохід коштів. 2. Кількість, якої бракує у планованому доході. Недохід бюджету становить 20 млн гривень. Словник української мови у 20 томах