недочути

Недочува́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. недочути, -чую, -єш, гл.

1) Быть тугимъ на ухо. (Съ этимъ значеніемъ употребляется только несов. видъ).

2) Не слышать, не услыхать.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недочути — недочу́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. недочути — див. недочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недочути — НЕДОЧУ́ТИ див. недочува́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. недочути — НЕДОЧУ́ТИ див. недочува́ти. Словник української мови в 11 томах