недочути
Недочува́ти, -ва́ю, -єш
сов. в. недочути, -чую, -єш, гл.
1) Быть тугимъ на ухо. (Съ этимъ значеніемъ употребляется только несов. видъ).
2) Не слышать, не услыхать.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недочути — недочу́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- недочути — див. недочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- недочути — НЕДОЧУ́ТИ див. недочува́ти. Словник української мови у 20 томах
- недочути — НЕДОЧУ́ТИ див. недочува́ти. Словник української мови в 11 томах