недошкулкий

Недошкулки́й, -а́, -е́

Не донимающій, не пронимающій. Я ж думала, що нагаєчка недошкулка: як ударить, то розсядеться шкурка. н. п.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недошкулкий — НЕДОШКУ́ЛКИ́Й, а, е, розм. Який не дошкуляє, не доймає; // у знач. ім. Я ж думала, що нагаєчка недошкулка: як ударить, то розсядеться шкурка (Б. Грінченко). Словник української мови у 20 томах