недошкулкий
НЕДОШКУ́ЛКИ́Й, а, е, розм.
Який не дошкуляє, не доймає;
// у знач. ім.
Я ж думала, що нагаєчка недошкулка: як ударить, то розсядеться шкурка (Б. Грінченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недошкулкий — Недошкулки́й, -а́, -е́ Не донимающій, не пронимающій. Я ж думала, що нагаєчка недошкулка: як ударить, то розсядеться шкурка. н. п. Словник української мови Грінченка