недоїдок
НЕДО́ЇДОК, дка, ч.
1. Недоїдений шматок чого-небудь.
І всі, хто чим багатий – хто недоїдок червивого яблука, хто об'їджений качан кукурудзи, хто кісточки з сливок – складали на вікно купками (А. Свидницький);
Обід закінчується дуже швидко. Ще пес не встиг поглинути недоїдків, а Майстри вже збираються кудись (Ю. Збанацький).
2. тільки мн., перен. Те, що непотрібне кому-небудь; покидьки.
– Він [секретар] усе [з хабарів] забира, а нам тільки недоїдки кида – ми ж і недоїдки беремо та діло робимо, а він і все забере та нічого не зробить (Панас Мирний);
– Не була твоя мати чужим попихачем, та й не буде. Як гірко не доводилося, та все не коштувала недоїдків від панського столу (Л. Яновська).
3. перен. Уживається як лайливе слово.
– Кидай, кидай, котячий недоїдок, коли прийшов на роботу! – накинувся він на Івана (Л. Яновська).
Значення в інших словниках
- недоїдок — недо́їдок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- недоїдок — -дка, ч. 1》 Недоїдений шматок чого-небудь. 2》 тільки мн., перен. Те, що непотрібне кому-небудь; покидьки. 3》 перен. Уживається як лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
- недоїдок — НЕДО́ЇДКИ мн. (залишки їжі, страви), ОБ'Ї́ДКИ розм.; З'Ї́ДИ, З'Ї́ДИНИ, ПЕРЕ́ЇДИ (недоїдені тваринами залишки корму — сіна, соломи тощо). В багатьох котелках лишилися недоїдки (Ю. Словник синонімів української мови
- недоїдок — Недо́їдок, -дка; -їдки, -дків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- недоїдок — НЕДО́ЇДОК, дка, ч, 1. Недоїдений шматок чого-небудь. І всі, хто чим багатий — хто недоїдок червивого яблука, хто об’їджений качан кукурудзи, хто кісточки з сливок — складали на вікно купками (Свидн., Люборацькі, 1955, 150); Обід закінчується дуже швидко. Словник української мови в 11 томах
- недоїдок — Недо́їдок, -дка м. Объѣдокъ. На столі стояли недоїдки вечері. Левиц. І. 248. Словник української мови Грінченка