недоїдок

недо́їдок

-дка, ч.

1》 Недоїдений шматок чого-небудь.

2》 тільки мн., перен. Те, що непотрібне кому-небудь; покидьки.

3》 перен. Уживається як лайливе слово.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недоїдок — недо́їдок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. недоїдок — НЕДО́ЇДОК, дка, ч. 1. Недоїдений шматок чого-небудь. І всі, хто чим багатий – хто недоїдок червивого яблука, хто об'їджений качан кукурудзи, хто кісточки з сливок – складали на вікно купками (А. Свидницький); Обід закінчується дуже швидко. Словник української мови у 20 томах
  3. недоїдок — НЕДО́ЇДКИ мн. (залишки їжі, страви), ОБ'Ї́ДКИ розм.; З'Ї́ДИ, З'Ї́ДИНИ, ПЕРЕ́ЇДИ (недоїдені тваринами залишки корму — сіна, соломи тощо). В багатьох котелках лишилися недоїдки (Ю. Словник синонімів української мови
  4. недоїдок — Недо́їдок, -дка; -їдки, -дків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. недоїдок — НЕДО́ЇДОК, дка, ч, 1. Недоїдений шматок чого-небудь. І всі, хто чим багатий — хто недоїдок червивого яблука, хто об’їджений качан кукурудзи, хто кісточки з сливок — складали на вікно купками (Свидн., Люборацькі, 1955, 150); Обід закінчується дуже швидко. Словник української мови в 11 томах
  6. недоїдок — Недо́їдок, -дка м. Объѣдокъ. На столі стояли недоїдки вечері. Левиц. І. 248. Словник української мови Грінченка