недіалектичний
НЕДІАЛЕКТИ́ЧНИЙ, а, е.
Який заснований або базується не на законах діалектики.
Тривале домінування в офіційній історіографії спрощених, однобічних і недіалектичних поглядів на історію колективізації по суті виводило за рамки наукового аналізу цілий ряд принципових для розуміння проблеми питань (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недіалектичний — недіалекти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- недіалектичний — -а, -е. Який заснований чи базується не на законах діалектики. Великий тлумачний словник сучасної мови
- недіалектичний — НЕДІАЛЕКТИ́ЧНИЙ, а, е. Який заснований чи базується не на законах діалектики. Розрив змісту і форми, штучне відгородження їх з’являється внаслідок одностороннього підходу до твору, недіалектичного розуміння зв’язку змістових і формальних начал (Рад. літ-во, 9, 1965, 68). Словник української мови в 11 томах