недіалектичний

НЕДІАЛЕКТИ́ЧНИЙ, а, е. Який заснований чи базується не на законах діалектики.

Розрив змісту і форми, штучне відгородження їх з’являється внаслідок одностороннього підходу до твору, недіалектичного розуміння зв’язку змістових і формальних начал (Рад. літ-во, 9, 1965, 68).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недіалектичний — недіалекти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. недіалектичний — -а, -е. Який заснований чи базується не на законах діалектики. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недіалектичний — НЕДІАЛЕКТИ́ЧНИЙ, а, е. Який заснований або базується не на законах діалектики. Тривале домінування в офіційній історіографії спрощених... Словник української мови у 20 томах