недійсний
НЕДІ́ЙСНИЙ, а, е.
1. Який не має законної сили.
Шведський уряд оголосив недійсною угоду про фінансове співробітництво між Чілі і Швецією (з газ.).
2. Який не існує або не може здійснитися; нереальний.
Думок з'являлася безліч і про таку безліч речей, що можна вважати їх за недійсні (Ю. Яновський);
І тут озвався я: – Вважати хрестини недійсними (Є. Гуцало).
3. мат. Який не належить до множини дійсних чисел.
4. рідко. Те саме, що недійови́й 1.
Дивну річ помітив [Володька:] уже сама присутність старого одразу робить всі твої слова мовби якимись недійсними, порожніми (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недійсний — неді́йсний прикметник Орфографічний словник української мови
- недійсний — (документ) неправоможний, неправосильний; (світ) нереальний, уявний. Словник синонімів Караванського
- недійсний — [неид’ійснией] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- недійсний — -а, -е. 1》 Який не має законної сили. 2》 Який не існує; нереальний. 3》 рідко. Те саме, що недійовий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- недійсний — ВИ́ГАДАНИЙ (який насправді не існує), ВИ́ДУМАНИЙ, ПРИДУ́МАНИЙ, НАДУ́МАНИЙ, НЕДІ́ЙСНИЙ, ЛЕГЕНДА́РНИЙ, МІФІ́ЧНИЙ, АПОКРИФІ́ЧНИЙ книжн. (який існує тільки в легендах, міфах). Словник синонімів української мови
- недійсний — НЕДІ́ЙСНИЙ, а, е. 1. Який не має законної сили. Визнаються недійсними бюлетені, в яких при голосуванні залишено більше одного кандидата, а також бюлетені невстановленого зразка (Полож. про вибори.., 1946, 13). 2. Який не існує; нереальний. Словник української мови в 11 томах