1. Великий тлумачний словник сучасної мови

недійсний

неді́йсний

-а, -е.

1》 Який не має законної сили.

2》 Який не існує; нереальний.

3》 рідко. Те саме, що недійовий 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недійсний — неді́йсний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. недійсний — (документ) неправоможний, неправосильний; (світ) нереальний, уявний. Словник синонімів Караванського
  3. недійсний — [неид’ійснией] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  4. недійсний — НЕДІ́ЙСНИЙ, а, е. 1. Який не має законної сили. Шведський уряд оголосив недійсною угоду про фінансове співробітництво між Чілі і Швецією (з газ.). 2. Який не існує або не може здійснитися; нереальний. Словник української мови у 20 томах
  5. недійсний — ВИ́ГАДАНИЙ (який насправді не існує), ВИ́ДУМАНИЙ, ПРИДУ́МАНИЙ, НАДУ́МАНИЙ, НЕДІ́ЙСНИЙ, ЛЕГЕНДА́РНИЙ, МІФІ́ЧНИЙ, АПОКРИФІ́ЧНИЙ книжн. (який існує тільки в легендах, міфах). Словник синонімів української мови
  6. недійсний — НЕДІ́ЙСНИЙ, а, е. 1. Який не має законної сили. Визнаються недійсними бюлетені, в яких при голосуванні залишено більше одного кандидата, а також бюлетені невстановленого зразка (Полож. про вибори.., 1946, 13). 2. Який не існує; нереальний. Словник української мови в 11 томах