незавершеність

НЕЗАВЕ́РШЕНІСТЬ, ності, ж.

Стан за знач. незаве́ршений.

Незавершеність реформ у соціально-правовому відношенні породила появу так званого “вільного козацтва”, яке являло собою вільнонайману військову суспільну верству (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незавершеність — незаве́ршеність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. незавершеність — -ності, ж. Стан за знач. незавершений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незавершеність — НЕЗАВЕ́РШЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. незаве́ршений. Словник української мови в 11 томах