1. Словник української мови у 20 томах

незавидний

НЕЗАВИ́ДНИЙ, а, е.

Який нікого не приваблює зовнішніми рисами, внутрішніми особливостями, діловими якостями і т. ін.

Розповідали, як він, оцей незавидний собою Старков, під час одного тяжкого бою в сибірських болотах виручив цілий батальйон (О. Гончар);

Така собі деревинка незавидна, а вона ж дає так званий бальзам для оптичної промисловості (М. Чабанівський);

Недалеко паслась незавидна конячка (М. Шеремет);

А незавидні керівники на місцях тільки й дбали про те, щоб у них завжди цифра була справна (В. Кучер);

// Якому не можна позаздрити; поганий.

– Да, – сказав слідчий, – справи ваші незавидні... Факт злочину й махінацій на долоні (В. Кучер).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незавидний — незави́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. незавидний — див. поганий Словник синонімів Вусика
  3. незавидний — -а, -е. Який нікого не приваблює зовнішніми рисами, внутрішніми особливостями, діловими якостями і т. ін. || Якому не можна позаздрити; поганий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. незавидний — Непринадний Словник чужослів Павло Штепа
  5. незавидний — НЕПОКАЗНИ́Й (який нічим не виділяється серед інших, не приваблює своїм виглядом), НЕПОМІ́ТНИЙ, НЕПРИМІ́ТНИЙ, МАЛОПОМІ́ТНИЙ, БЕЗБА́РВНИЙ підсил., НЕЗАВИ́ДНИЙ розм., НЕВИ́ДНИЙ розм., НЕВИДАТНИ́Й розм.; МИ́РШАВИЙ підсил. зневажл. Словник синонімів української мови
  6. незавидний — НЕЗАВИ́ДНИЙ, а, е. Який нікого не приваблює зовнішніми рисами, внутрішніми особливостями, діловими якостями і т. ін. Розповідали, як він, оцей незавидний собою Старков, під час одного тяжкого бою в сибірських болотах виручив цілий батальон (Гончар... Словник української мови в 11 томах