1. Словник української мови у 20 томах

незаможництво

НЕЗАМО́ЖНИЦТВО, а, с., збірн.

Незаможні селяни, бідняки.

Приїжджі з повіту організатори пояснили, що полк буде гостро класовий, створюється він самим незаможництвом повіту з найвідданіших революції людей (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незаможництво — незамо́жництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. незаможництво — -а, с., збірн. Незаможні селяни, бідняки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незаможництво — НЕЗАМО́ЖНИЦТВО, а, с., збірн. Незаможні селяни, бідняки. Приїжджі з повіту організатори пояснили, що полк буде гостро класовий, створюється він самим незаможництвом повіту з найвідданіших революції людей (Гончар, II, 1959, 227). Словник української мови в 11 томах