незаможництво

незамо́жництво

-а, с., збірн.

Незаможні селяни, бідняки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незаможництво — незамо́жництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. незаможництво — НЕЗАМО́ЖНИЦТВО, а, с., збірн. Незаможні селяни, бідняки. Приїжджі з повіту організатори пояснили, що полк буде гостро класовий, створюється він самим незаможництвом повіту з найвідданіших революції людей (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  3. незаможництво — НЕЗАМО́ЖНИЦТВО, а, с., збірн. Незаможні селяни, бідняки. Приїжджі з повіту організатори пояснили, що полк буде гостро класовий, створюється він самим незаможництвом повіту з найвідданіших революції людей (Гончар, II, 1959, 227). Словник української мови в 11 томах