незатишний
НЕЗАТИ́ШНИ́Й, незати́шна́, незати́шне́.
1. Не захищений від вітру, течії і т. ін.
Незрівнянно краще, вільготніше дихалось їй навіть там, в отім .. незатишнім полі, ніж в остогидлій Гандзиній хаті (Є. Кротевич);
Вітри позмітали сніг, чорніли голі, незатишні скелі (О. Донченко).
2. перен. Сповнений неспокою, тривоги і т. ін.
Ця лунка тиша, .. ці порожні коридори завжди викликали в Юрія Юрійовича почуття незатишне і неспокійне (О. Донченко);
Якась... незатишна ця ніч (О. Копиленко).
3. Незручний, невпорядкований для життя чи перебування в ньому.
В незатишному, напівтемному клубі .. густо чаділа гасова лампа (М. Руденко);
Казарма була на п'ятдесят чоловік, незатишна, брудна, велика і напівтемна (З. Тулуб).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- незатишний — неза́ти́шний прикметник незати́шни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- незатишний — незатишна, незатишне. 1》 Не захищений від вітру, течії і т. ін. 2》 перен. Сповнений неспокою, тривоги і т. ін. 3》 Незручний, невпорядкований для життя чи перебування в ньому. Великий тлумачний словник сучасної мови
- незатишний — НЕСПОКІ́ЙНИЙ (про час, пору, життя, роботу тощо — сповнений неспокою, турбот, хвилювань), НЕВПОКІ́ЙНИЙ заст.; ТРИВО́ЖНИЙ (у передчутті чогось недоброго, поганого); НЕЗАТИ́ШНИ́Й (який спричиняє душевний дискомфорт); БЕНТЕ́ЖНИЙ, ВОРОХО́БНИЙ розм. (перев. Словник синонімів української мови
- незатишний — НЕЗАТИ́ШНИ́Й, незати́шна́, незати́шне́. 1. Не захищений від вітру, течії і т. ін. Незрівнянно краще, вільготніше дихалось їй навіть там, в отім.. незатишнім полі, ніж в остогидлій Гандзиній хаті (Крот., Сини.. Словник української мови в 11 томах