незворушно

НЕЗВОРУ́ШНО.

Присл. до незвору́шний.

Мимоволі озирається [Кузьма] в той бік, де на валу блищить ножем незворушно на місці його новий сталевий гігант [про бульдозер] (О. Гончар);

В руїнах давній храм на гострому шпилі, Там незворушно сплять у мертвому спокої Богині з мармуру і бронзові герої (М. Зеров).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незворушно — незвору́шно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. незворушно — Присл. до незворушний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незворушно — НЕЗВОРУ́ШНО. Присл. до незвору́шний. Мимоволі озирається [Кузьма] в той бік, де на валу блищить ножем незворушно на місці його новий сталевий гігант [про бульдозер] (Гончар, Тронка, 1963, 272); В руїнах давній храм на гострому шпилі... Словник української мови в 11 томах