незговірливість
НЕЗГОВІ́РЛИВІСТЬ, вості, ж.
Властивість за знач. незгові́рливий.
Розпочаті ще Потьомкіним у Яссах мирні переговори затягувались через уперту незговірливість турків (С. Добровольський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- незговірливість — незгові́рливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- незговірливість — -вості, ж. Властивість за знач. незговірливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- незговірливість — НЕЗГОВІ́РЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. незгові́рливий. Розпочаті ще Потьомкіним у Яссах мирні переговори затягувались через уперту незговірливість турків (Добр., Очак. розмир, 1965, 397). Словник української мови в 11 томах