1. Словник української мови в 11 томах

незговірливість

НЕЗГОВІ́РЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. незгові́рливий.

Розпочаті ще Потьомкіним у Яссах мирні переговори затягувались через уперту незговірливість турків (Добр., Очак. розмир, 1965, 397).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незговірливість — незгові́рливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. незговірливість — -вості, ж. Властивість за знач. незговірливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незговірливість — НЕЗГОВІ́РЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. незгові́рливий. Розпочаті ще Потьомкіним у Яссах мирні переговори затягувались через уперту незговірливість турків (С. Добровольський). Словник української мови у 20 томах