1. Словник української мови у 20 томах

нездалий

НЕЗДА́ЛИЙ, а, е, діал.

Нездатний, невмілий.

Корови не злюбили нездалої доярки, що із штурханами, лайкою коло корів ходить (К. Гордієнко);

// Бездарний, невдалий.

Крикуни .. в світ кричали: – Вірш, слізьми що напоєний, Є негарний і невдалий... (І. Франко);

Зачали панотці хвалитися, що нічого не читають. – І ця газета нездала, і та нездала, шкода часу! (Л. Мартович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нездалий — незда́лий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. нездалий — Нездатний, нездібний, невмілий; (вірш) бездарний, НЕВДАЛИЙ, ненайкращий, недосконалий, недовершений; Д. поганий, кепський, паршивий, ні до чого. Словник синонімів Караванського
  3. нездалий — див. невмілий Словник синонімів Вусика
  4. нездалий — -а, -е, діал. Нездатний, невмілий. || Бездарний, невдалий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. нездалий — незда́лий поганий (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. нездалий — НЕВМІ́ЛИЙ (який не має достатнього вміння, певного досвіду в чому-небудь; зроблений без уміння), НЕВПРА́ВНИЙ, НЕДОТЕ́ПНИЙ розм., НЕЗДА́ЛИЙ діал.; НЕКВАЛІФІКО́ВАНИЙ, НЕГРА́МОТНИЙ розм., БЕЗГРА́МОТНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  7. нездалий — НЕЗДА́ЛИЙ, а, е, діал. Нездатний, невмілий. Корови не злюбили нездалої доярки, що із штурханами, лайкою коло корів ходить (Горд., Дівчина.., 1954, 204); // Бездарний, невдалий. Крикуни.. Словник української мови в 11 томах