нездалий
НЕВМІ́ЛИЙ (який не має достатнього вміння, певного досвіду в чому-небудь; зроблений без уміння), НЕВПРА́ВНИЙ, НЕДОТЕ́ПНИЙ розм., НЕЗДА́ЛИЙ діал.; НЕКВАЛІФІКО́ВАНИЙ, НЕГРА́МОТНИЙ розм., БЕЗГРА́МОТНИЙ розм. (про фахівця з якої-небудь галузі, його роботу або її результати); БЕЗРУ́КИЙ розм. (невмілий, незграбний у роботі). Галя була ще дуже молоденька, невміла, недосвідчена (Марко Вовчок); Через місяць Марія стала на ноги. Ходила, мов дитина, що робить невмілі перші кроки (І. Цюпа). Хоч з нього був невправний промовець, але він зрозумів, що в ці хвилини мусить говорити вправно (С. Скляренко); Від невправного удару молотка цвях зігнувся (С. Чорнобривець); Осел був чесний неборак... Одна біда — що недотепний вдався (Л. Глібов); Сьогодні мали остаточно вирішити, що робити з некваліфікованими людьми (М. Ю. Тарновський); Професійно безграмотний працівник. — Пор. недосві́дчений.
Значення в інших словниках
- нездалий — незда́лий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
- нездалий — Нездатний, нездібний, невмілий; (вірш) бездарний, НЕВДАЛИЙ, ненайкращий, недосконалий, недовершений; Д. поганий, кепський, паршивий, ні до чого. Словник синонімів Караванського
- нездалий — див. невмілий Словник синонімів Вусика
- нездалий — -а, -е, діал. Нездатний, невмілий. || Бездарний, невдалий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нездалий — НЕЗДА́ЛИЙ, а, е, діал. Нездатний, невмілий. Корови не злюбили нездалої доярки, що із штурханами, лайкою коло корів ходить (К. Гордієнко); // Бездарний, невдалий. Крикуни .. в світ кричали: – Вірш, слізьми що напоєний, Є негарний і невдалий... (І. Словник української мови у 20 томах
- нездалий — незда́лий поганий (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- нездалий — НЕЗДА́ЛИЙ, а, е, діал. Нездатний, невмілий. Корови не злюбили нездалої доярки, що із штурханами, лайкою коло корів ходить (Горд., Дівчина.., 1954, 204); // Бездарний, невдалий. Крикуни.. Словник української мови в 11 томах