нездвижний
НЕЗДВИЖНИ́Й, а́, е́.
Непорушний, нерухомий.
НЕЗДВИ́ЖНИ́Й, ви́жна́, ви́жне́, поет., рідко.
Те саме, що нерухо́мий¹.
Південний край, безлюдний край, Нездвижне море, вмерзле в небокрай (М. Бажан).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нездвижний — нездви́жний прикметник нездвижни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- нездвижний — див. нерухомий Словник синонімів Вусика
- нездвижний — -а, -е, поет. Те саме, що нерухомий I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нездвижний — НЕЗДВИ́ЖНИЙ, а, е, поет. Те саме, що нерухо́мий¹. Південний край, безлюдний край, Нездвижне море, вмерзле в небокрай (Бажан, Роки, 1957, 270). Словник української мови в 11 томах