нездвижний
нездви́жний
-а, -е, поет.
Те саме, що нерухомий I.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нездвижний — нездви́жний прикметник нездвижни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- нездвижний — див. нерухомий Словник синонімів Вусика
- нездвижний — НЕЗДВИЖНИ́Й, а́, е́. Непорушний, нерухомий. НЕЗДВИ́ЖНИ́Й, ви́жна́, ви́жне́, поет., рідко. Те саме, що нерухо́мий¹. Південний край, безлюдний край, Нездвижне море, вмерзле в небокрай (М. Бажан). Словник української мови у 20 томах
- нездвижний — НЕЗДВИ́ЖНИЙ, а, е, поет. Те саме, що нерухо́мий¹. Південний край, безлюдний край, Нездвижне море, вмерзле в небокрай (Бажан, Роки, 1957, 270). Словник української мови в 11 томах