неземний
НЕЗЕМНИ́Й, а́, е́.
1. Який міститься поза Землею (у 1 знач.).
Неземне тіло;
// Не характерний, не властивий Землі.
Вони [водорості] ростуть по дну якісь мережані, гіллясті – фантастична, неземна рослинність (О. Гончар);
* У порівн. Мов зачаровані, мов неземні, стояли непорушні, сонні, одягнуті в іскристий іній дерева... (І. Рябокляч).
2. За релігійним уявленням – потойбічний, загробний.
Характерною рисою релігійного світогляду є віра в існування цього неземного, “потойбічного” світу, який нібито існує поруч із звичайним, відомим кожній людині світом (з наук.-попул. літ.);
– Підіймаю я голову, дивлюсь, а на скелі знов стояла та ж сама неземна постать (І. Нечуй-Левицький);
// Який зумовлюється дією надприродних сил.
Мовби сила неземна підкидає їх обох – зскакують на сідла один з другим (Г. Хоткевич);
// Який не існує.
Для Івана .. дівчина була чимсь несказанно прекрасним, але неземним і далеким (П. Колесник).
3. перен. Позбавлений усього буденного, грубого; незвичайний.
Все – і ліс, і моріжок, і річка – мені здавались чарівними й повними несказанної краси, чогось неземного (Олесь Досвітній);
Колись і він чекав своєї неземної любові, співав про неї (М. Стельмах);
// Який викликає почуття захоплення; чарівний.
Анрі-Жак із вдячністю обмацав язиком середину рота, щоб уповні насолодитися неземним букетом російського напою (Ю. Яновський);
На людей лився і лився неземний спів (М. Стельмах).
4. перен., розм. Який перевищує звичайний ступінь, міру і т. ін. чого-небудь; надзвичайний, великий.
Дівчина стрілась – краса неземна (П. Воронько);
Якби я невірним був тобі таємно, – .. Я б украв у себе щастя своє – долю, Я б зазнав страшного неземного болю! (В. Бичко).
Значення в інших словниках
- неземний — неземни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- неземний — Позаземний; (світ) потойбічний, загробний; (- силу) надприродний; (- любов) незвичайний, (- музику) чарівний, (- красу) несказанний, небесний, небачений, (біль) небувалий; п! БЕЗТІЛЕСНИЙ. Словник синонімів Караванського
- неземний — -а, -е. 1》 Який міститься поза Землею (у 1 знач.). Неземне тіло. || Не характерний, не властивий Землі. 2》 За релігійним уявленням – потойбічний, загробний. || Який обумовлюється дією надприродних сил. || Нереально існуючий. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неземний — НАДЗВИЧА́ЙНИЙ (дуже великий за силою вияву, інтенсивністю чого-небудь, завдяки чому виділяється на загальному тлі), НЕЗВИЧА́ЙНИЙ, ВИНЯТКО́ВИЙ, СУГУ́БИЙ книжн. заст. Словник синонімів української мови
- неземний — НЕЗЕМНИ́Й, а́, е́. 1. Який міститься поза Землею (у 1 знач.). Неземне тіло; // Не характерний, не властивий Землі. Вони [водорості] ростуть по дну якісь мережані, гіллясті — фантастична, неземна рослинність (Гончар, Тронка, 1963, 224); *У порівн. Словник української мови в 11 томах