неземний

НАДЗВИЧА́ЙНИЙ (дуже великий за силою вияву, інтенсивністю чого-небудь, завдяки чому виділяється на загальному тлі), НЕЗВИЧА́ЙНИЙ, ВИНЯТКО́ВИЙ, СУГУ́БИЙ книжн. заст.; НЕЗРІВНЯ́ННИЙ (який важко порівняти при цьому з чим-небудь); НАДМІ́РНИЙ, НЕПОМІ́РНИЙ (який перевищує звичайну міру, норму); НЕЙМОВІ́РНИЙ, НЕПРАВДОПОДІ́БНИЙ, ДИВОВИ́ЖНИЙ, КАЗКО́ВИЙ, ФАНТАСТИ́ЧНИЙ (який викликає подив силою свого вияву, у який важко повірити); НАДПРИРО́ДНИЙ, НЕЗЕМНИ́Й (який силою свого вияву настільки відхиляється від звичайного ступеня, що викликає враження про неможливість такого в природі); НАДЛЮ́ДСЬКИЙ, НЕЛЮ́ДСЬКИЙ, НАДСИ́ЛЬНИЙ, НЕПОСИ́ЛЬНИЙ (який викликає враження про перевищення звичайних людських якостей, властивостей, можливостей). Ладигін з дитинства відзначався спокійною поведінкою, надзвичайною чутливістю та мрійністю (Д. Ткач); Тільки незвичайна блідість обличчя показувала, якого зусилля волі коштує йому.. спокій і стриманість (О. Гончар); Не раз ризикував (Яків) життям — рятував справу своєю винятковою особливістю та холоднокровністю (Є. Кротевич); В час смертельної небезпеки.. дворянство дає кріпаків і майно з сугубою неохотою, скаргами й наріканням (О. Полторацький); Андрій знову цілком віддався своїй роботі, знаходячи в ній незрівнянну радість творчості (О. Гуреїв); На хвилю нерви його отупіли з надмірного болю (І. Франко); Тітка, зігнувшись під непомірною вагою, ..поспішала до поїзда (В. Козаченко); В надвечір'ї його біле волосся спалахнуло неправдоподібною білістю (Є. Гуцало); Чутка про мандрівних акробатів облетіла слободу з дивовижною швидкістю (А. Шиян); І дивишся на сю гостру енергію (гуцулів), на сю непогамовану завзятість, на сю витривалість казкову — і гадаєш собі: і так то все пропаде? (Г. Хоткевич); Лице його гляділо якось гордо І враз тривожно; очі з ям глибоких Блищали острим надприродним блиском (І. Франко); Якби я невірним був тобі таємно, — ..Я б украв у себе щастя своє — долю, Я б зазнав страшного неземного болю! (В. Бичко); — У мами надлюдська сила, надлюдський розум! — з подивом шептав Адась (І. Франко); Нелюдським напруженням він робить ще кілька кроків і знесилено осідає на землю (І. Багмут); Надсильне, довго здержуване хлипання перервало її мову (І. Франко); Вона тремтіла від непосильного напруження волі (І. Ле). — Пор. 3. вели́кий, найбі́льший, 1. небува́лий, 1. неймові́рний.

НАДПРИРО́ДНИЙ (який нібито не може бути пояснений природним шляхом, не підлеглий законам природи), НЕЗЕМНИ́Й, НАДЗЕ́МНИЙ, ЧУДЕ́СНИЙ заст., розм. (який має в собі чудо, сповнений чудес); МІСТИ́ЧНИЙ, ОКУ́ЛЬТНИЙ книжн., ОКУЛЬТИ́ВНИЙ книжн. (пов'язаний із "потойбічним" світом, сповнений незрозумілих таємниць, якого не можна осягнути розумом). Здається, ждали війська від них чогось надприродного, більшого, ніж спроможна зробити людина (О. Гончар); Мовби сила неземна підкидає їх обох — зскакують на сідла один з другим (Г. Хоткевич); Мов зачарована, слухаю голос надземний (Леся Українка); "Се килим-самольот чудесний, За Хмеля виткався царя, Літа під облака небесні.." (І. Котляревський); — Трембіта видає густий і холодний, майже містичний звук, — говорив Андрон Гнатович (Є. Гуцало); Окультні явища. — Пор. 1. нереа́льний.

НЕЗЕМНИ́Й (за релігійним уявленням — який стосується "того світу"; перен. — чужий усьому житейському), ПОТОЙБІ́ЧНИЙ, ТОГОСВІ́ТНІЙ, НЕТУТЕ́ШНІЙ рідше (перев. у перен. знач.); ЗАГРО́БНИЙ (звичайно зі сл. світ, життя і т. ін.). — Підіймаю я голову, дивлюсь, а на скелі знов стояла та ж сама неземна постать (І. Нечуй-Левицький); Потойбічний світ; Йшла (Оксана) назустріч своїй смерті, якась уже потойбічна, невпізнанна і чужа (В. Кучер); Білявий, кирпатий, з обличчям приємним і задерикуватим, якимсь нетутешнім видінням став він несподівано на порозі (В. Козаченко); — Шкода твоєї голови. Бо ж мені хочеться з тобою здибатись колись у цім житті, а не в загробнім (О. Ільченко).

НЕРЕА́ЛЬНИЙ (якого немає й не буває в дійсності), ІРРЕА́ЛЬНИЙ книжн., ФАНТАСТИ́ЧНИЙ підсил., НЕЗЕМНИ́Й підсил.; НЕІСНУ́ЮЧИЙ (якого немає в дійсності). Нереальним видається він Ігореві. Немов персонаж з невиразного й напівзабутого сновиддя (Ю. Шовкопляс); Неначе реальний світ крадькома міниться на фантастичний, зміняється на легку мрію й тоне десь в сизій далечі (І. Нечуй-Левицький); Шевченко в противагу естетам, які неодмінно жінку малювали ефемерною, подібною до ангела, неземною, — портрет обдуреної нещасної Катерини своєї дав простими, земними, реальними мазками (П. Тичина); (Хламушка:) Ну, й люди! Понабудують собі неіснуючих перепон.. і мучаться (І. Кочерга). — Пор. ви́гаданий, 1. надприро́дний, 1. прима́рний, уя́вний.