незламний
НЕЗЛА́МНИЙ, НЕЗЛО́МНИЙ, а, е.
1. Якого не можна розбити, зігнути, зруйнувати і т. ін.; дуже міцний.
Пута незламні;
Залізні панцирі незломні.
2. у чому і без дод. Якого не можна побороти, скорити, зламати і т. ін.; непереможний.
Незламні в горі і в біді, невтомні в славному труді, дівчата з Краснодона (із журн.);
Князь стоїть такий, як і завжди, стрункий, дужий, незламний (С. Скляренко);
Зразок непереборення, – незломний Сталінград (П. Тичина);
Є серце в народу невтомне, На все в нього сили стає. В труді і у битві тверде і незломне, Снагу нам і мудрість дає (В. Бичко);
// Який свідчить про чию-небудь непереможність, нескореність, незламність.
По ній [постаті] знати вперту, незламну силу (Леся Українка);
// Якого не можна послабити, придушити, зменшити і т. ін.; наполегливий, завзятий.
[Шевченко:] В незламній боротьбі прославлений народ! (П. Тичина);
Незламна рішучість.
3. Який виявляє стійкість, твердість, непохитність у намірах, поглядах, вчинках, діях і т. ін.; вірний своїм переконанням; непохитний.
Грабовський багато зазнав тортур, але залишився до кінця незламним, хоча й передчасно ліг у могилу! (із журн.);
// Який свідчить про чию-небудь стійкість, твердість, непохитність у чомусь.
Батько тільки махнув на неї рукою, як і на її матір, бо добре знав незламну, цупку вдачу їх обох... (І. Нечуй-Левицький);
Вже в ранньому дитинстві Леся [Українка] відзначалася рішучим, незламним характером (з наук.-попул. літ.);
Вона бачила, що він зараз стиснутий залізною незламною волею Крутояра (В. Собко);
// Якого не можна похитнути, зменшити, послабити (про віру, надію і т. ін.); твердий.
Бачив я, як радісно ступав він На сей важкий, безповоротний шлях, Яку незламну в серці віру мав він (І. Франко);
О, скільки в їх [очах] незломної надії, О, скільки в їх на щастя любих мрій! (Сл. Б. Грінченка);
Оддавало вірою од його слів незламною, як гора кам'яная (С. Васильченко).
4. Якогоніхто не може порушити; непорушний.
Як і тоді, твоє незламне слово, товариш мій, учитель бойовий! (В. Сосюра).
5. Якого ніхто не може змінити; незмінний.
Мабуть, з сивої давнини віків пройшли через століття оці дикунські звичаї, незламними й живучими лишилися в побуті слободян (А. Шиян).
Значення в інших словниках
- незламний — незла́мний прикметник Орфографічний словник української мови
- незламний — (панцер) дуже міцний <�твердий>; (опір) НЕЗДОЛАННИЙ; (у борні) наполегливий, завзятий, запеклий; (характер) непохитний, стійкий; (- дружбу) непорушний, незмінний, тривкий. Словник синонімів Караванського
- незламний — див. непохитний; твердий Словник синонімів Вусика
- незламний — незломний, -а, -е. 1》 Якого не можна розбити, зігнути, зруйнувати і т. ін.; дуже міцний. 2》 у чому і без додатка. Якого не можна побороти, скорити, зламати і т. ін.; непереможний. || Який свідчить про чию-небудь непереможність, нескореність, незламність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- незламний — МІЦНИ́Й (який важко піддається руйнуванню, важко ламається, б'ється, рветься, а також перен.), ТРИВКИ́Й, МІЦНЮ́ЩИЙ підсил. розм., КРІ́ПКИ́Й розм., СИ́ЛЬНИЙ діал., ТРИВА́ЛИЙ розм. Словник синонімів української мови
- незламний — Незла́мний і незло́мний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- незламний — НЕЗЛА́МНИЙ, НЕЗЛО́МНИЙ, а, е. 1. Якого не можна розбити, зігнути, зруйнувати і т. ін.; дуже міцний. Пута незламні; Залізні панцирі незломні. 2. у чому і без додатка. Якого не можна побороти, скорити, зламати і т. ін.; непереможний. Словник української мови в 11 томах