незламний

(панцер) дуже міцний <�твердий>; (опір) НЕЗДОЛАННИЙ; (у борні) наполегливий, завзятий, запеклий; (характер) непохитний, стійкий; (- дружбу) непорушний, незмінний, тривкий.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незламний — незла́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. незламний — див. непохитний; твердий Словник синонімів Вусика
  3. незламний — незломний, -а, -е. 1》 Якого не можна розбити, зігнути, зруйнувати і т. ін.; дуже міцний. 2》 у чому і без додатка. Якого не можна побороти, скорити, зламати і т. ін.; непереможний. || Який свідчить про чию-небудь непереможність, нескореність, незламність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. незламний — НЕЗЛА́МНИЙ, НЕЗЛО́МНИЙ, а, е. 1. Якого не можна розбити, зігнути, зруйнувати і т. ін.; дуже міцний. Пута незламні; Залізні панцирі незломні. 2. у чому і без дод. Якого не можна побороти, скорити, зламати і т. ін.; непереможний. Словник української мови у 20 томах
  5. незламний — МІЦНИ́Й (який важко піддається руйнуванню, важко ламається, б'ється, рветься, а також перен.), ТРИВКИ́Й, МІЦНЮ́ЩИЙ підсил. розм., КРІ́ПКИ́Й розм., СИ́ЛЬНИЙ діал., ТРИВА́ЛИЙ розм. Словник синонімів української мови
  6. незламний — Незла́мний і незло́мний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. незламний — НЕЗЛА́МНИЙ, НЕЗЛО́МНИЙ, а, е. 1. Якого не можна розбити, зігнути, зруйнувати і т. ін.; дуже міцний. Пута незламні; Залізні панцирі незломні. 2. у чому і без додатка. Якого не можна побороти, скорити, зламати і т. ін.; непереможний. Словник української мови в 11 томах