незлюбити

НЕЗЛЮБИ́ТИ, блю, биш, док., кого, що.

Відчути сильну неприязнь, нехіть до кого-, чого-небудь.

Незлюбити сусіда;

Незлюбити математику.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незлюбити — незлюби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. незлюбити — Незлюбити, -блю́, -биш гл. Невзлюбить. Словник української мови Грінченка