1. Словник української мови у 20 томах

незлічимий

НЕЗЛІЧИ́МИЙ, а, е, рідко.

Те саме, що незліче́нний.

На Голуба війнуло скаженим вітром незлічимих походів, дихнуло димом згарищ і боїв (Н. Рибак);

А ворогів тих – незлічима сила (Л. Яновська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незлічимий — незлічи́мий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. незлічимий — -а, -е. Те саме, що незліченний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незлічимий — ВЕЛИ́КИЙ (який перевищує інші подібні кількістю), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ЗНАЧНИ́Й, ЧИСЛЕ́ННИЙ, СЕРЙО́ЗНИЙ, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ПРЕВЕЛИ́КИЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., НЕЗЛІЧЕ́ННИЙ підсил., НЕЗЛІЧИ́МИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  4. незлічимий — НЕЗЛІЧИ́МИЙ, а, е. Те саме, що незліче́нний. На Голуба війнуло скаженим вітром незлічимих походів, дихнуло димом згарищ і боїв (Рибак, Гармати.., 1934, 72); А ворогів тих — незлічима сила (Л. Янов., І, 1959, 302). Словник української мови в 11 томах