1. Словник української мови в 11 томах

незлічимий

НЕЗЛІЧИ́МИЙ, а, е. Те саме, що незліче́нний.

На Голуба війнуло скаженим вітром незлічимих походів, дихнуло димом згарищ і боїв (Рибак, Гармати.., 1934, 72);

А ворогів тих — незлічима сила (Л. Янов., І, 1959, 302).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незлічимий — незлічи́мий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. незлічимий — -а, -е. Те саме, що незліченний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незлічимий — НЕЗЛІЧИ́МИЙ, а, е, рідко. Те саме, що незліче́нний. На Голуба війнуло скаженим вітром незлічимих походів, дихнуло димом згарищ і боїв (Н. Рибак); А ворогів тих – незлічима сила (Л. Яновська). Словник української мови у 20 томах
  4. незлічимий — ВЕЛИ́КИЙ (який перевищує інші подібні кількістю), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ЗНАЧНИ́Й, ЧИСЛЕ́ННИЙ, СЕРЙО́ЗНИЙ, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ПРЕВЕЛИ́КИЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., НЕЗЛІЧЕ́ННИЙ підсил., НЕЗЛІЧИ́МИЙ підсил. Словник синонімів української мови