1. Словник української мови у 20 томах

незміряний

НЕЗМІ́РЯНИЙ, а, е.

Те саме, що незмі́рний.

Небо незміряне всипане зорями, – Що то за божа краса! (М. Старицький);

Летять у незміряну далеч, Час підкоривши в путі, Ті, Кому стало замало Земного життя у житті! (Р. Братунь);

Ти не дивуй мені, брате, Моє горе незміряне, туга моя невиплакана (М. Олійник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незміряний — незмі́ряний прикметник незмірний Орфографічний словник української мови
  2. незміряний — -а, -е. Те саме, що незмірний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незміряний — БЕЗМЕ́ЖНИЙ (про простір — який не має видимих меж), БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ, БЕЗКРА́ЙНІЙ, БЕЗКРА́ЇЙ, НЕСКІНЧЕ́ННИЙ, БЕЗКІНЕ́ЧНИЙ рідше, БЕЗБЕРЕ́ЖНИЙ, НЕОКРА́ЇЙ поет.; БЕЗДО́ННИЙ (звичайно про небо); БЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РЯНИЙ, НЕЗМІРЕ́ННИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  4. незміряний — Незмі́ряний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. незміряний — НЕЗМІ́РЯНИЙ, а, е. Те саме, що незмі́рний. Небо незміряне всипане зорями, — Що то за божа краса! (Стар., Поет. тв., 1958, 31); Летять у незміряну далеч, Час підкоривши в путі, Ті, Кому стало замало Земного життя у житті! (Брат., Грудка.. Словник української мови в 11 томах