незнайомка
НЕЗНАЙО́МКА, и ж.
Жін. до незнайо́мець.
Бачив я колись її, незнайомку цю вродливу (М. Терещенко);
Незнайомка сиділа до Романа спиною, і він бачив її обличчя лише тоді, коли вона поверталася до вікна, та й то в профіль (В. Минко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- незнайомка — незнайо́мка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- незнайомка — -и. Жін. до незнайомець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- незнайомка — НЕЗНАЙО́МКА, и ж. Жін. до незнайо́мець. Бачив я колись її, незнайомку цю вродливу (Тер., Щедра земля, 1956, 41); Незнайомка сиділа до Романа спиною, і він бачив її обличчя лише тоді, коли вона поверталася до вікна, та й то в профіль (Минко, Ясні Зорі, 1951, 53). Словник української мови в 11 томах