1. Словник української мови у 20 томах

незначний

НЕЗНАЧНИ́Й, а́, е́.

1. Невеликий щодо кількості, розміру, сили вияву т. ін.

Він [крамар] заломив таку суму, що вся моя подорожня каса зникала в ній незначною часткою (Леся Українка);

Хтось із бійців ненароком торкнув у сутінках руку Брянського, і його пістолет вистрілив від того незначного руху (О. Гончар);

Там [у колоні] були такі, що підбилися і відстали, особливо один, уже літня людина, якого Зот знав як доброго трудягу, що потрапив у трудову армію за незначний злочин (Григорій Тютюнник).

2. Який не має великого значення, не заслуговує на особливу увагу; неважливий, незначущий.

Через кілька днів було якесь незначне церковне свято, якого від початку революції не святкувала добра половина села (О. Довженко);

Нагадав йому Оленчук один незначний випадок фронтовий (О. Гончар);

// Який не становить суті чого-небудь; неістотний, другорядний.

Вони помічали тільки якісь незначні, нехарактерні подробиці (М. Рильський);

Нерідко митці зображають незначні, дріб'язкові явища, випадкові події (з наук. літ.).

3. Нічим не визначний; не видатний.

Артист, який являтиме людству незначну ділову персону, повинен, проте, мати ряд особистих гідностей (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незначний — незначни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. незначний — (факт) дрібний, другорядний; (- шкоду) невеликий, несерйозний; (кількістю) МІЗЕРНИЙ, (значенням) НЕВАЖЛИВИЙ; (твір) невидатний. Словник синонімів Караванського
  3. незначний — -а, -е. 1》 Невеликий щодо кількості, розміру, сили вияву т. ін. 2》 Який не має великого значення, не заслуговує на особливу увагу; неважливий. || Який не становить суті чого-небудь; неістотний, другорядний. 3》 Нічим не визначний; не видатний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. незначний — БІ́ДНИЙ (обмежений у якому-небудь відношенні), УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ) підсил., ЖАЛЮ́ГІДНИЙ підсил., ЗЛИДЕ́ННИЙ підсил., МІЗЕ́РНИЙ підсил., НІКЧЕ́МНИЙ підсил., НУЖДЕ́ННИЙ підсил.; СКУПИ́Й (недостатній щодо кількості, якості і т. ін. Словник синонімів української мови
  5. незначний — НЕЗНАЧНИ́Й, а́, е́. 1. Невеликий щодо кількості, розміру, сили вияву т. ін. Він [крамар] заломив таку суму, що вся моя подорожня каса зникала в ній незначною часткою (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  6. незначний — Незначний, -а, -е Незначительный. Левиц. Пов. 280. Словник української мови Грінченка