незначний
незначни́й
-а, -е.
1》 Невеликий щодо кількості, розміру, сили вияву т. ін.
2》 Який не має великого значення, не заслуговує на особливу увагу; неважливий.
|| Який не становить суті чого-небудь; неістотний, другорядний.
3》 Нічим не визначний; не видатний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- незначний — незначни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- незначний — (факт) дрібний, другорядний; (- шкоду) невеликий, несерйозний; (кількістю) МІЗЕРНИЙ, (значенням) НЕВАЖЛИВИЙ; (твір) невидатний. Словник синонімів Караванського
- незначний — НЕЗНАЧНИ́Й, а́, е́. 1. Невеликий щодо кількості, розміру, сили вияву т. ін. Він [крамар] заломив таку суму, що вся моя подорожня каса зникала в ній незначною часткою (Леся Українка); Хтось із бійців ненароком торкнув у сутінках руку Брянського... Словник української мови у 20 томах
- незначний — БІ́ДНИЙ (обмежений у якому-небудь відношенні), УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ) підсил., ЖАЛЮ́ГІДНИЙ підсил., ЗЛИДЕ́ННИЙ підсил., МІЗЕ́РНИЙ підсил., НІКЧЕ́МНИЙ підсил., НУЖДЕ́ННИЙ підсил.; СКУПИ́Й (недостатній щодо кількості, якості і т. ін. Словник синонімів української мови
- незначний — НЕЗНАЧНИ́Й, а́, е́. 1. Невеликий щодо кількості, розміру, сили вияву т. ін. Він [крамар] заломив таку суму, що вся моя подорожня каса зникала в ній незначною часткою (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- незначний — Незначний, -а, -е Незначительный. Левиц. Пов. 280. Словник української мови Грінченка