незрівнянно
НЕЗРІВНЯ́ННО.
1. Присл. до незрівня́нний.
Співала ж [О. Петрусенко] дзвінко, дужо, незрівнянно! А голос був – із щирого срібла! (П. Тичина);
Одночасно із зростанням виробництва зерна і кормів незрівнянно збільшиться і вихід тваринницької продукції (з наук. літ.).
2. у сполуч. з вищ. ст. прикм. та присл. Набагато, значно.
Відчував [Бронко], що міг би дати незрівнянно більше, – та що тут балакати! (Ірина Вільде);
Він ішов немов побитий, але на цей раз подоланий Береза був незрівнянно щасливішим від того переможця, що здобув колись свою перемогу на виноградниках (М. Томчаній).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- незрівнянно — незрівня́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- незрівнянно — 1》 Присл. до незрівнянний. 2》 у сполуч. з вищ. ст. прикм. та присл. Набагато, значно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- незрівнянно — ПРЕКРА́СНО присл. і предик., ЧУДО́ВО, ЧУДЕ́СНО рідше, ЧУДО́ВНО рідше, НЕЗРІВНЯ́ННО, НАВДИВОВИ́ЖУ, БЛИСКУЧЕ підсил., ПРЕДО́БРЕ підсил. розм., ПРЕЧУДОВО підсил. розм., ПРЕЧУДЕ́СНО підсил. розм., НАПРО́ЧУД розм., ЗНАМЕНИ́ТО розм., БОЖЕ́СТВЕННО заст., поет. Словник синонімів української мови
- незрівнянно — НЕЗРІВНЯ́ННО. 1. Присл. до незрівня́нний. Співала ж [О. Петрусенко] дзвінко, дужо, незрівнянно! А голос був — із щирого срібла! (Тич. Словник української мови в 11 томах